Ігор Калинець
Біографія
Ігор Миронович Калинець на родився 9 липня
1939 року в місті Ходорові на Львівщині в сім’ї службовця. У 1956 р. закінчив
середню школу й вступив до Львівського університету імені Івана Франка. 1962
року, закінчивши українське відділення філологічного факультету, почав
працювати в обласному архіві: спочатку архіваріусом, а згодом – старшим
науковим співробітником. Перша збірка віршів поета «Вогонь Купала» побачила
світ у видавництві «Молодь» 1966 року і здобула прихильні відгуки критиків.
Проте до 80-х років його мало хто знав в Україні. За свою громадянську позицію
1972 року Ігор Калинець отримав шість років суворих таборів і три роки
заслання, які відбув на Північному Уралі і в Забайкаллі. Тоді попереднє
слідство встановило, що він «унаслідок націоналістичних переконань, починаючи
із 1965 року, з метою підриву та ослаблення радянської влади проводив
антирадянську пропаганду й агітацію шляхом створення, розповсюдження та
збереження наклеп ницьких документів, які порочать радянський державний лад».
Дружину Ігоря Калинця – відому українську поетесу Ірину Калинець – спіткала
така сама доля. В ув’язненні поет працював токарем і кочегаром. На волю вийшов
1981 року. А реабілітували Ігоря Калинця, як і багатьох, лише 1990-го… Після
повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу
Фонду культури. Творчий доробок поета стано вить 17 збірок, що згруповані у
двох циклах: у 1991 році у Варшаві вийшов перший том циклу «Пробуджена муза» (9
збірок), а в США – другий том «Невольнича муза» (8 збірок). Творчість Калинця
істотно вплинула на багатьох українських поетів пізніших поколінь. Після
повернення з ув’язнення та виселення 1981 року Калинець пише і публікує казки
для дітей (наприклад, «Дурні казки», 1998), готує перевидання власних поезій.
1994 року журнал «Сучасність» опублікував його повість «Молімось зорям
дальнім», написану ще 1972 року під час перебування у слідчому ізоляторі
львівської в’язниці. Та поза всякими сумнівами Калинець був і залишається
передовсім поетом. Автор двох томів-фоліантів, куди ввійшли сімнадцять збірок
оригінальних поезій. Ігор Калинець є почесним членом Міжнародного ПЕН-клубу,
лауреатом літературної премії імені Івана Франка (Чикаго, США, 1979). У 1992
році отримав премію імені Василя Стуса, а за книжку вибраних поезій «Тринадцять
аналогій» удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка. Книжка
«Слово триваюче» вийшла друком у Харкові 1997 року. У доробку поета також
чимало творів для дітей, наприклад, «Книжечка для Дзвінки», видана в Києві
1991 року. Дзвінка – це ім’я коханої видатного карпатського ватажка опришків
Олекси Довбуша, пам’ять якого й досі вшановують на Західній Україні. Також
ім’ям Дзвінка Ігор Калинець назвав свою доньку. За визначні заслуги в
утвердженні національної ідеї, популяризацію українського слова відомому
поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного
громадянина Львова. Живе і працює у Львові. Почесний доктор Львівського
національного університету імені Івана Франка.
ПИСАНКИ
Виводить мама дивним писачком
по білому яйці воскові взори.
Мандрує писанка по мисочках
із цибулиним золотим узваром,
з настоями на травах і корі,
на веснянім і на осіннім зіллі —
і писанка оранжево горить
у філіграннім1 сплеті ліній.
То вже вона, як дивовижний світ,
то вже дзвенить, як згусток сонця,
буяють буйно квіти у росі,
олені бродять в березневім соці.
І стилізовані сплітаються сади
у маєві густих обрамлень,
мереживом найтоншим мерехтить
геометричний космацький орнамент.
І я поплив у світ дитячих мрій
на білі колискові оболоні2...
Котились писанками ізгори
ясні сонця у мамині долоні.
1 Філігранний
— виконаний з особливою майстерністю до найменших деталей та дрібниць.
2 Оболоні —
заплавні луки.
ДИВОСВІТ
( Фрагменти )
1.
Стежечка
ходім зі мною стежечко
обережно
не зачепися за камінець
переступи соломку
і під спориш не ховайся
все одно бачу а там
за городом ого як ти виросла
сама біжиш
через струмок перескакуєш
батіжком по пилюці цвяхуєш
за суницею збочуєш
топчеш горох при дорозі
коли б глянути стежко
он з тої гори
на всенький світ
тільки не поспішай
така верчена ти
як дзиґа
але ж світ красний
голова крутиться
4.
Блискавка
пливе собі королева
королева темряви
у дзеркало а темно
зблисне на мить світлом
зазирне
хто на світі найгарніший
ви ваша темність
відкаже дзеркало
похапцем
заспокоїться королева
на часину
сказано писана красуля
8.
Веселка
надягла веселка
стрічок
стрічок як у свято
взяла коромисло
і пішла до річки
дорогою перестрів її
князенко Соняшник
із золотим черевичком
в руці
поміряла веселка
якраз на ніжку
от вони й побралися
10.
Криничка
сплю глибоко глибоко
а ще глибше
мати моя підземна
я їй про зорі розповідаю
а вона про коріння дуба
я їй про хмаринку
а вона студеним молоком
мене поїть
я їй про метелика
а вона
з водяного царства
русалку приводить
а оце
весняна калина
не хоче забрати з мене
свою подобу
тільки сонце
п’є та п’є
калинову воду
через золоті соломинки
15.
Дим
втік дим від вогнища
просто у синіх джинсах
розпатланий
та й подався у мандри
тільки спечену картоплину
прихопив
по дорозі до міста
сів у трамвай принюхується
зітхнула кондуктор —
осінь мені запахла
залоскотало водієві в носі
повернув трамвай
і гайнув у гай
я не в той трамвай сів
подумав дим
і через вікно
вистрибнув