Для учнів 7 класу

Індивідуальне завдання
1-учень. Олекса Петрович Стороженко народився 24 листопада 1806 року в с.Лисогори Ботнянського повіту (тепер Ічнянський р-н) на Чернігівщині в родині дрібного поміщика, що належала до старовинного козацького роду, відомого ще з 17 ст. Дитячі роки письменника минули у містечку Великі Будища Зінківського повіту на Полтавщині.

2. Освіта. Служба у війську. Зустріч з цікавими людьми.

2-й учень. Початкову освіту Стороженко здобув удома. Потім навчався у «благородному пансіонаті» при Слобідсько-Українській гімназії у Харкові. З 1824 року впродовж майже тридцяти років О.Стороженко перебував на військовій службі, брав участь у російсько-турецькій війні. О.Стороженко довгий час був чиновником при Міністерстві внутрішніх справ. Умів блискуче розкривати складні й заплутані карні справи.

У 1825 році в Немирові письменник подружився зі сліпим столітнім дідом, який багато розповідав про минуле, зокрема походи Максима Кривоноса. А в 1827 році на Катеринославщині познайомився з 96-літнім запорожцем, який розказував про Запорізьку Січ. Цей матеріал ліг в основу багатьох творів.

3. Перші твори письменника,їх тематика. Інші захоплення автора.

3-й учень. Першим твором О.Стороженка був роман «Братья-близнеци», написаний у 1857 році з підзаголовком «Очерки Малороссии пришлого столетия». Твори письменника друкували в російських журналах та українському журналі «Основа», зокрема збірку «Українські оповідання».

Тематика творів- це зображення побуту, звичаїв, повір»їв українського селянства, героїчні сторінки козацької вольниці Запорізької Січі. Окреме місце у творчому доробку належить гумористичним оповіданням («Закоханий чорт», «Голка», «Вуси», «Скарб”). Оповідання «Скарб» увійшло до збірки «З народних вуст»і має фольклорну основу.

Олекса Петрович блискуче грав на віолончелі і знався на історії світової музики, виявив також неабиякий талант у малюванні та скульптурі. За свої скульптурні роботи був нагороджений медаллю Академії мистецтв, а за проект пам»ятника Несторові Літописцю отримав титут художника.

4. Останні роки О.Стороженка.

1-й учень. Вийшовши у відставку 1868 року, О.Стороженко оселився на хуторі Горішин поблизу м.Брест у Білорусі. Займався громадською діяльністю- його обрали предводителем дворянства і головою з»їзду мирових суддів. Помер 18 листопада 1874 року.