вівторок, 14 квітня 2020 р.

Зарубіжна література 10 клас

На 15.04

Артюр Рембо. Художнє новаторство А. Рембо. 

Поєднання рис імпресіонізму й символізму в сонеті "Голосівки". 

Образ ліричного героя у вірші "Моя циганерія"

Блог вчителя зарубіжної літератури Нічик Людмили Григорівни: Урок ...

1. Перегляньте відео та зробіть записи
2. Ознайомтесь з біографією А. Рембо за посиланням


3.Запишіть у зошити «Етапи творчості А. Рембо»

I період (до 1871 р.) — вплив авторитетів, захоплення ідеями Комуни. Поезія, на думку поета, має стати пророчицею і ясновидицею, а поет — Прометеєм.
II період (поч. 1871-го — поч. 1872 р.) — поезія набуває трагічного звучання. У цей період з’являється вірш «П’яний корабель» та сонет «Голосівки».
III період (1872-1873) — народження незвичайної форми віршів. Розрив з П. Верленом, самотність.
4. "Голосівки"

 

- Прочитайте сонет на ст. 172
         У сонеті «Голосівки» А. Рембо пропонує новий принцип формування образу, що будується на вільній асоціації між звуком і кольором, зорових враженнях. Як і більшість віршів митця, «Голосівки» мають безліч трактувань. Наприклад, одне з них пропонує розглядати вірш як символічну картину людського буття: від темряви (чорний колір А) до світла (білий колір Е) через бурхливі пристрасті (червоний колір І) до мудрості (зелений колір У) і пізнання таємниці Всесвіту (синій колір О). Важливу роль у «Голосівках» відіграє принцип контрастності: чорне — біле, смерть — життя, потворне — прекрасне, швидкоплинне — випадкове. Рембо використовує форму сонета, який традиційно містить тезу, антитезу та їхній синтез, тобто в самій його будові закладена суперечність; і це дозволяє вважати «Голосівки» зразком символістського пошуку відповідностей між різними началами життя, взірцем панорамної картини Всесвіту. Інше трактування співзвучне фразеологізму «від альфи до омеги» (від початку до кінця).
- Опрацюйте матеріал ст. 172 
- Опрацюйте матеріал про сонет "Голосівки" за посиланням


- Дати відповіді на запитання ст. 173


5. "Моя циганерія"

-Прочитайте вірш та коментар до нього

Руками по кишенях обмацуючи діри
і ліктями світивши, я фертиком ішов.
Бо з Неба сяла Муза! Її я ленник вірний,
ото собі розкішну вигадував любов!
Штани нінащо стерті? Та по коліна море!
Адже котигорошку лиш рими в голові.
Як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі,
а під Чумацьким Возом — банкети дарові.
Розсівшись при дорозі, ті гомони лелію.
Роса на мене впала — а я собі хмелію,
бо вересневий вечір — немов вино густе.
І все капарю вірші, згорнувшись у калачик.
Мов струни ліри — тіні (їх к?паю, як м'ячик).
Штиблети каші просять? Овва, і це пусте!


Переклад В. Стуса

             У вірші «Моя циганерія» А. Рембо змалював поетичний спосіб свого життя. Сміливий і безвідповідальний юнак, геній і «фертик», якому «по коліно море», із дірками в кишенях (тобто без грошей), а в голові «лиш рими», мандрує без мети. Голод і холод його не бентежать, у нього є найвище для поета щастя — хмеліти від «вересневого вечора» і «капарити вірші, згорнувшись у калачик». Його найбільша любов — Муза, якої він і раб, і володар.

- Зробіть аналіз поезії
  


6. Обов'язково пройти тест за посиланням до 22.04

https://forms.gle/TbLQuph4t6Uxo2ph7




Немає коментарів:

Дописати коментар